А за своїм складом нектар є водним розчином глюкози, сахарози, фруктози, вітаміни, ефірне масло, кислота, мінеральні солі і різних ароматичних речовин.
Квітка привертає бджолу своєю яскравим забарвленням і ароматом, бджола зачерпує одну крапельку нектару, яким заповнять свій медовий зобик. Капелька нектару збагачується слиною бджоли, яка багата на ферменти, і вже під час зворотного польоту в вулик в зобіке починається процес, в результаті якого нектар перетворюється в мед.
Таким чином, повертаючись у вулик бджоли які збирають мед, передають крапельку нектару квітки, бджолі – приймальниці, та в свою чергу продовжує переробку нектару, а потім вже складає нектар в осередки стільників. А вже в сотах нектар піддається хімічній переробці, відбувається «дозрівання» меду. Відбувається інтенсивне випаровування води, окислюються і осідають всі дубильні речовини.
Самі бджоли допомагають швидкому випаровуванню води з меду, перед відкриттям осередки вони створюють вібрацію крилами, таким чином, видаляється волога і мед згущується. Процес дозрівання меду закінчується тоді, коли вся сахароза піддалася розщепленню, а вологість досягла 20%. Тонкими восковими кришечками, бджоли наглухо закривають осередки з медом. Так би мовити бджоли самі дають «підказку» пасічникам, що мед готовий.
Бджола має відвідати близько сотні тисяч квітів, для того щоб зібрати кілограм нектару. Не дарма, бджіл називають трудівниця. Влітку робочі бджоли живуть недовго, в середньому від одного до двох місяців і тільки зимують бджоли можуть жити до 8 місяців. У літню пору, а особливо під час хорошого хабар, бджоли гинуть поза вулика від посиленої роботи. Але в вуликах відбувається постійне поповнення убутку молодими бджолами.
Як вибрати мед
Найголовніше це, то, що мед повинен бути зрілим. Тільки мед який закритий восковими кришечками, може довго зберігатися і володіє всіма корисними властивостями. Але іноді відбувається так, що бджолярі не чекаючи визрівання меду викачують мед і такий швидко закисає, тому що містить багато води і мало збагачений сахарозою і ферментами.
За допомогою простих способів можна визначити фальшивий чи мед чи ні. Наявність в меді крохмалю і борошна, визначають додавши в мед краплю йоду розведеного водою, мед стане синій їли в ньому є крохмаль або борошно. А щоб визначити чи є в меді крейда необхідно додати в мед трохи оцтової есенції, мед зашипить, якщо в ньому є крейда.
Я вирішив провести експеримент. У мене є мед який я зварив з квіток бузини, і є мед який я купив у знайомого пасічника. У мене в звареному меді немає ні крейди, ні крохмалю. Але я вирішив все ж спробувати йод капнути. Спершу я капнув на штучний мед.
Пішла реакція і йод розчинився в меді.
Потім я поруч поклав натурального меду, і капнув краплю йоду.
Зліва знаходиться мед натуральний, а праворуч зварений з квіток бузини. Як бачите навіть без домішки крейди або крохмалю вже видно результат. На натуральному меді крапля розійшлася, але не розчинилася. А на звареному крапля йоду розчинилася. А був би подмешан крохмаль або борошно то крапля посиніла б.
Як бачите на меді натуральному і через 5 хвилин йод не розчинився.
Мед можна вибирати по аромату.
Натуральний мед відрізняється запашним ароматом, а мед, який має домішка цукру не має яскраво вираженого аромату.
Мед можна вибрати за кольором.
Мед, який має в складі крохмаль, цукор, мутнувато, на дні банки є осад якщо добре придивитися. Кожному виду меду властива своя забарвлення. Гречаний мед має коричневий колір, мед з соняшнику – жовтий, липовий мед бурштинового кольору, а квітковий мед має світло жовтий колір.
Мед можна вибрати по консистенції.
Консистенція справжнього меду ніжна і тонка, натуральний мед легко розтирається пальцями і вбирається в шкіру. А при розтиранні штучного меду на ваших пальцях залишаться грудочки.
Мед можна вибрати по в’язкості.
Потрібно взяти тонку паличку і опустити в мед, потім підняти трохи вгору. Мед справжній буде стікати з палички безперервної ниткою, утворюючи на поверхні башточку, яка буде розходитися. 
А штучний мед буде стікати дуже рясно, утворюючи бризки. У мене бризок не вийшло, але і башточки не було.
Мед можна вибрати на свій смак. Натуральний мед має присмак вощини і пахне воском. А ще він солодкий. Я порівняв мед натуральний і зварений з квіток бузини. Незважаючи на те що з майже трьох кілограмів цукру і одного літра відвару у мене вийшло менше двох літрів меду, він все одно поступався по солодощі натуральному меду.
Не купуйте відразу багато меду на ринку про запас. Візьміть по маленькій баночці у кількох продавців, той який вам сподобався більше. Удома можна виконати проби з медом, а вже потім можна і купувати мед.
Перевірити мед на наявність цукрового сиропу, можна так. Візьміть аркуш паперу, тієї яка добре вбирає вологу, капніть мед на папір. І якщо мед розтікся по папері утворюючи вологі плями, значить в ньому є цукор і вода. Ще рекомендують намазати шматок хліба медом, якщо хліб затвердіє значить мед натуральний, а якщо раскиснет – то в меді присутній вода. У мене при намазуванні штучним медом хліб отвердел. Так що цей рецепт не для всіх підходить. Це може підходить для наколоченном на хімії меді, а не для випарений, як мій.
Заваріть міцний чай і додайте туди мед, якщо чай потемнів і на дні утворився осад, то цей мед штучний.
Спробував додати в зелений чай мед зварений з квіток бузини. Він не потемнів і осаду в ньому не було.
Не зберігайте мед у металевому посуді, кислоти які містить мед можуть окислюватися, в такому меді зменшуються всі корисні речовини, і утворюються важкі метали. Кушая такий мед, можуть виникнути болі в шлунку. Зберігайте мед в глиняній, скляною, дерев’яною, фарфоровому посуді.
Через 2 – 3 місяці хороший мед може засахарітся, це ознака хорошої якості меду, і це не означає, що мед зіпсувався. Буває так, що мед при зберіганні густіє тільки знизу, верхній залишається рідким, це або нагріте мед, або незрілий мед і довго він зберігатися не може, від сили кілька місяців. Але тут не варто робити поспішних висновків. Треба просто дивитися по консистенції. Якщо мед густий, то це нормально. А ось якщо вже ллється, а не тягнеться, ось тут вже варто задуматися.
Часто трапляється так, що бджолярі годують бджіл цукровим сиропом, то цей мед цукровий нічого корисно в ньому немає, колір такого меду білий, може не дуже звичайно білий, але освітлений. Просто в такому меді відсутня пилок з квітів.
Пам’ятайте, що нагрівати мед вище тридцяти дев’яти градусів ні в якому разі не можна, починає утворюватися оксиметилфурфурол (про те шкідливий він чи ні до сих пір йдуть суперечки, немає він звичайно шкідливий, але не в тих кількостях які ми можемо з’їсти з медом. Чим вище температура меду, тим більше оксиметилфурфурола утворюється), мед втрачає свої корисні властивості, руйнуються всі корисні речовини в меді і він ставати подібний антибіотика, що не розчиняйте мед в гарячому молоці або чаї.
Звичайно ж, краще купити мед у знайомого пасічника, але не завжди є знайомі пасічники, і доводитися купувати мед на ринку. На ринку експерименти з медом вам ні хто не дозволить проводити, а ось спробувати і понюхати мед ви можете.
Я буду радий якщо моя інформація допоможе вам при виборі меду. І у вас не виникне питання: Як вибрати мед ???
Минуло пів року.
Тепер я хочу показати вам що сталося з медом через пів року.
Це натуральний мед. Як бачите він однорідної маси, тільки трохи засахарілся. Він залишився практично таким як був.
Тепер подивимося на зварений мною мед з квіток бузини.
На дні банки видно кристали цукру. Причому вони схожі на гірський кришталь, такі ж гарні точні межі, і в банку видно брудні пластівці (квіткового пилку).
А ось як це виглядає якщо мед вилити з банки.
Але кристали утворюються не тільки на дні банки, подивіться які гарні кристали утворилися на стінках банки.
Тепер я хочу ще сказати, що наш штучний мед став трохи рідині.
Я влітку вам ще покажу як варити мед з квіток липи, і потім покажу що трапиться з липовим медом. (У моїх батьків в липовому меді кристали не утворювалися).