У народі барвінок малий називають зеленка, гробним трава, барвінок, могильник.
Цвіте барвінок малий в квітні-травні. Квіти синьо-блакитні, поодинокі, досить великі. Барвінок багаторічна, вічнозелена рослина, з лежачим, вкорінюються стеблом. Листки супротивні, блискучі, довгасті, шкірясті. Барвінок малий вирощують в парках, в квітниках, ця рослина тіньовитривала. Декоративність рослині надають квіти і листя, які залишаються вічнозеленими до першого снігу.
У народній медицині лікувальні властивості барвінку застосовують ще з давніх часів. Барвінок в середні століття вважався символом сталості і вічності. Особливо шануємо цю квітку Україні, вінками прикрашали голову нареченої, пелюстками обсипали молодих. А квіти, які повяла, ніколи не викидали, а опускали в річку. Посаджений в саду барвінок малий приносить щастя, а поміщений в букет – любов. На Русі настої з барвінку застосовували при маткових кровотечах, при кровохарканні, при туберкульозі, гемороїдальних кровотечах. Застосовуються з лікувальною метою листя, стебла і квітки.
У траві барвінку міститься вітамін С, ефірна олія, гіркі речовини, каротин, флавоноїди, алкалоїди.
Вживається барвінок в якості в’яжучого, кровоспинний, ранозагоювальний засіб. Препарати барвінку впливають на роботу серця, підвищують стійкість капілярів. Настоянка з барвінку зупиняє маткові та кишкові кровотечі.
Настоянку готують так, 1 ложку подрібненого листя заливають склянкою води, кип’ятять на водяній бані 15 хвилин, настоюють близько 15 хвилин, проціджують. Приймають настойку з барвінку по 1/3 частини склянки 3 рази на день.
Цей настій використовують для обмивання гнійних ран, що зудять ділянок шкіри, при виразках.
Рослина барвінок малий сильно отруйна, передозування його не припустима. Лікувальні властивості барвінку використовуються тільки під суворим контролем лікаря.